Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відучувати — ую, уєш, недок., відучи/ти, учу/, у/чиш, док., від чого і з інфін. Примушувати позбутися певної звички; відзвичаювати … Український тлумачний словник
відучувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підучувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
відучити — див. відучувати … Український тлумачний словник
відучування — я, с. Дія за знач. відучувати … Український тлумачний словник
підучити — див. підучувати … Український тлумачний словник
підучування — я, с., розм. Дія за знач. підучувати … Український тлумачний словник
підучуватися — уюся, уєшся, недок., підучи/тися, учу/ся, у/чишся, док., розм. 1) Учитися трохи або додатково. 2) тільки недок. Пас. до підучувати … Український тлумачний словник
відзвичаювати — відзвичаїти (примусити позбутися якоїсь звички), відучити, відучувати … Словник синонімів української мови
підмовляти — підмовити (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, учинків), підговорювати, підговорити, намовляти, намовити, наспівувати, наспівати, підучувати, підучити, натуркувати, натуркати, нараджувати, нарадити; підохочувати, підохотити,… … Словник синонімів української мови
